Міжнародний фестиваль прогресивної музики та цифрового мистецтва NextSound відбудеться 16-18 травня у Києві.
Новий проект презентуватиме добірку найсучасніших та найсміливіших експериментів в роботі з аудіо та відео а також представить прем’єрні виступи відомих у світі виконавців, більшість з яких вперше гратимуть в Україні. Серед учасників цьогорічного фестивалю: RADIAN (Австрія), KAMMERFLIMMER KOLLEKTIEF(Німеччина), TAPE (Швеція), KANGDING RAY(Франція/Німеччина), GRISCHA LICHTENBERGER(Німеччина), JAN JELINEK (Німеччина) та багато інших.
NextSound наслідує глобальну тенденцію синтезу різних за принципом художніх систем, а саме – аудіо та відео, задля створення нових мистецьких технік. Одним із концептуальних принципів заходу буде створення нестандартних контекстів, чому сприятимуть, поряд з іншим, місця проведення фестивалю.
Організатором фестивалю виступив український авант-лейбл Nexsound заснований Андрієм Кириченком в 2000 році. Протягом 13 років артисти з Nexsound представляють Україну майже на всіх найбільших Європейських фестивалях сучасної експериментальної музики та медіа-арту. Сьогодні у його списку більше 60 релізів, зокрема Muslimgauze, Kim Cascone, Francisco Lopez, I/DEX та інших, співпраця з Staalplaat, Soleilmoon, A-Musik, Ploр.
Ян Єлінек, який підкорив серця і вуха багатьох відвідувачів фестивалю NextSound 2013, повертається в Україну 28 лютого, для участі у третій сесії NEXTSOUND зі своїм найцікавішим проектом GROUPSHOW.
GROUPSHOW це проект трьох продюсерів електронної музики з Берліна: Jan Jelinek, Andrew Pekler і Hanno Leichtmann. Три цих музиканта , кожен з яких сам по собі є яскравим персонажем Берлінської сцени, ніколи не використовують заздалегідь записаних і відрепетирувані партій у своєму виступі.
Кожен свій концерт вони намагаються зробити відкритим і естетичним процесом , хід якого буде приємний не тільки вухам , а й очам.
Учасники GROUPSHOW не мають строго зафіксованих ролей , але найчастіше виступи виглядають так: Ян Єлінек – семплери і ефекти, Ханно Ляйхтманн – барабани , цимбали і ефекти , Ендрю Пеклер – настільна гітара , синтезатор і педалі ефектів. Результат усього цього дійства одночасно радикальний , неземної і інтенсивно гіпнотичний .
LINE UP:
GROUPSHOW
http://www.youtube.com/watch?v=38KWj72n0SI
NIKOLAENKO
http://www.youtube.com/watch?v=LXxbJuOOwA0
SPORT AND MUSIC
http://vk.com/club5462103
PRUTKIN
https://www.mixcloud.com/KROSSFINGERS/krossfingers-9-by-prutkin/
Сторінка ВК: http://vk.com/nextsoundiii
Ціна квитка в передпродажу: 80 грн
Ціна квитка в день заходу: 120 грн
CyberCinema – це програма показів короткометражних фільмів та анімації, що пропонує глядачеві зазирнути у багате культурне розмаїття сучасної російської сцени нових цифрових медіа. Програма вже була успішно продемонстрована по всьому світу – Токіо, Лондон, Нью-Йорк, Берлін, Мадрид, Бухарест, Делі (і це ще неповний перелік).
Нова програма CyberCinema включатиме особливі нові твори російських відео-художників, ретельно обрані командою Cyberbrothers спільно з міжнародними кураторами.
Латвієць Мартінс Рокіс експериментує з різними електромузичними формами ще з кінця 90-х, полюбляє змінювати свої сценічні псевдоніми і бере участь у створенні програми на ризькій андерграундній радіостанції. Вивчення філософії та поглиблення в технології програмування звуку призвели до того, що поступово інтереси Мартінса змістилися з мелодійних аспектів звучання на емпіричні відносини між звуком, простором і тілом в цілому. Зараз він працює на стику так званої комп’ютерної музики, психоделічного шуму і саунд-арту, змішуючи генеративні прийоми й імпровізацію. У 2012 році він заснував незалежну платформу для випуску релізів у цифровому вигляді та на фізичних носіях під назвою [duh-noh].
Латвієць Томс Ауніньш – відомий в Ризі експериментальник і композитор у сфері саунд-арту. Крім сольних виступів він також грає у власній групі і активно створює роботи для кіно, театру, перфомансів та танцю.
За французьким псевдонімом Le Petit Garçon ховається 30-річний рудоволосий норвежець Крістіан Холінгсатер, який ріс в маленькому містечку Хортен, де, як і всі місцеві, співав пісень під гітару. Так би і тривало, якби в певний період він не відкрив для себе музику Арне Нордхайма і не дізнався про те, які можливості існують зараз для створення власної музики.
Всього лише декількох тижнів у Тромсо, на батьківщині Röyksopp, йому вистачило, щоб влитися в музичну тусовку міста. Зараз Le Petit Garçon працює над своїм дебютним альбомом.
В музиці з 2004 року. З 2005 року працював у проекті CellarDoor, з 2007 займається сольною діяльністю. Видався як на російський, так і на закордонних лейблах. Виступав на фестивалях Electroline, IDMology, Ship of Freedom, міжнародних фестивалях ADD noise (ГЦСИ, Electrosound, Москва), ARTZAVOD (ГЦСИ, Єкатеринбург), а також брав участь у різних перфомансах і вечірках в Челябінську, Єкатеринбург, Санкт-Петербурзі. Брав участь в радіо шоу на L Radio, Studio 1. Співпрацює з ГЦСИ Єкатеринбург, художниками, vj-ями.
Євген Ващенко (творчий псевдонім V4W.ENKO) – митець у сфері програмованого алгоритмічного аудіовізуального мистецтва. У 2007 року заснував однойменний медіа-проект у Києві. Спеціалізується на відтворенні цифрових алгоритмічних композицій у реальному часі, мультиекранних візуальних та мультимедійних аудіоінсталяціях. Автор та учасник українських та міжнародних проектів (Серія спільних концертів із музикантами зі Швейцарії в межах культурного проекту «Prohelvetia Swiss Project – Ukrainian Connections» у 2011р.; створення алгоритмічної аудіовізуальної інсталяції «ALGORITHMORGANISM» в Музейному просторі Інституту проблем сучасного мистецтва в Києві у 2011р.; аудіовізуальний концерт для 16 стереосистем та відео-проекції у міжнародному фестивалі сучасного мистецтва “Gogolfest” (Київ,Україна) у 2010р.), має досвід закордонних виступів (Франція, Німеччина, Швейцарія, Росія, Хорватія). У 2010 році аудіовізуальну роботу «Harmonic Ratio» (2009), видану на CD українським лейблом «Kvitnu», було номіновано на ногороду “Qwartz Awards” (Париж, Франція) в категорії “Відкриття”.
Ujif_notfound – творчий псевдонім Георгія Потопальського – медіа-артиста, який зараз живе в Києві. Георгій займається побудовою алгоритмічних систем інтерпретації засобами мов програмування. Кілька років присвятив вивченню графічного середовища програмування для створення та обробки звуку і мультимедіа MAX / MSP / Jitter.
Його робота зі звуком поєднує в собі такі поняття, як мінімалізм, алгоритм, стохастика. Георгій створив кілька автоматичних звукових систем для художніх інсталяцій своїх друзів. Основним правилом його живих виступів є створення звукових та відеопотоків в реальному часі без використання наперед зведених треків. Так Георгій хоче привернути увагу до самого процесу побудови звукових полів і відеопотоків, до архітектури та краси алгоритмів створення системи.
Конференція – Повсюдні мистецтво і музика: мистецтво і повсякденність
Під егідою організації ECAS – European Cities for Advanced Sound – у співпраці з фестивалем Nextsound
Зустріч учасників: четвер, 16-е травня ı 18:30 ı Клуб “Простір” (пров. Чеслава Бєлінського, 5А)
Конференція: п’ятниця, 17-е травня ı 11:00-18:00 ı Будинок Архітекторів (вул. Бориса Грінченка, 7)
Представники мережі ECAS:
Cimatics v.z.w (Cimatics ı Брюссель, Бельгія) http://cimatics.com/ http://thedigitalnow.be
DISK – Initiative Bild & Ton e.V. (CTM Festival ı Берлін, Німеччина) http://diskberlin.de/ http://www.ctm-festival.de
Fundacja Tone Muzyka i nowe formy sztuki (Unsound ı Краків, Польща) http://unsound.pl/en
FutureEverything CIC (FutureEverything ı Манчестер, Велика Британія) http://futureeverything.org/
Österreichischer Rundfunk (ORF musikprotokoll im steirischen herbst ı Грац, Австрія) http://musikprotokoll.orf.at/
Skaņu Mežs Association (Skaņu Mežs ı Рига, Латвія) http://www.skanumezs.lv/home/
Stichting The Generator (TodaysArt ı Гаага, Нідерланди) www.todaysart.nl
Stiftelsen Insomnia Festival (Insomnia, Тромсе, Норвегія) http://www.insomniafestival.no/
Trans-Media-Akademie Hellerau e.V. (Cynetart ı Дрезден, Німеччина) http://t-m-a.de/cynetart/f2012
Тема конференції
Сьогодні, внаслідок постійного і всепроникного поширення реклами та комп’ютерних технологій, звук і цифрові зображення стали повсякденною частиною нашого життя. Це явище стимулює нові мистецькі підходи до створення об’єктів мистецтва і музики для суспільної сфери. Акустична екологія, об’єднуючи звукові середовища громадських просторів в композиції, перетворює “шумове забруднення” в захоплюючі звукові образи. Локативні медіа передбачають створення об’єктів цифрового мистецтва, взаємодія з якими здійснюється за допомогою мобільних пристроїв з урахуванням місця розташування власника. Узагальнюючи, можна сказати, що зараз все більший інтерес викликають культурні заходи в “населених” просторах, де люди ведуть своє повсякденне життя, і культура вже не є прерогативою традиційних центрів мистецтва і музеїв. Акцент зміщується у бік “міста”, адже урбаністичний простір – це місце об’єднання різних спільнот і різних форм медіа та технологій. Цифрові технології змінюють функцію міста й усувають межу між роботою і грою.
Зібравши разом 9 європейських організацій, що працюють у сфері цифрової музики (проект ECAS), а також кількох доповідачів з України (про них буде оголошено пізніше), конференція покликана створювати і розвивати зв’язки і можливості обміну досвідом між художниками і професіоналами країн Західної та Східної Європи. Нова музика, заснована на звуку з його різноманіттям культурних форм і технологій створення, являє для суспільства очевидний приклад того, як змінюються умови життя людини. Подібна форма мистецтва з доступним для всіх поколінь порогом усвідомлення представляє нагальні питання та потреби суспільства поза впливом суворих економічних змін.
Про мережу ICAS та проект ECAS
ICAS (International Cities for Advanced Sound & Related Arts) – це мережа з більш ніж 35 незалежних, неприбуткових організацій та фестивалів цифрового мистецтва з усього світу. Офіційно відкрита в 2009 році, мережа має на меті стимулювання обміну роботами, інформацією та ресурсами з тим, щоб створити стійку і динамічну міжнародну платформу для підтримуваної ними сфери.
У 2010 році дев’ять європейських членів ICAS (названі ECAS) запустили 5-річний проект під тією ж назвою. Завдяки значній фінансовій підтримці з боку Європейського Союзу, проект ECAS став багатопрофільним і включив такі напрямки діяльності, як спільне виробництво робіт, збільшення числа виїзних виступів артистів і фахівців, освоєння нових методів спільної творчості, а також зміцнення зв’язків між фестивалями-учасниками та фахівцями у сфері культури. Україна була обрана в якості офіційного місця щорічної зустрічі партнерів в рамках проекту ECAS в 2013 році задля обміну знаннями з артистами і фахівцями з України та інших країн Східної Європи.
> Докладніше про мережу ICAS: http://icasnetwork.org/
> Докладніше про проект ECAS: http://ecasnetwork.org/
Прийом заявок
Зараз оголошено новий етап прийому заявок за проектами, присвяченими темі “Повсюдні мистецтво і музика: мистецтво і повсякденність”. Заявку можна подати з будь-якої країни світу до 13.05.2013, проект-переможець буде оголошений на конференції ECAS в Києві.
Більше інформації: http://ecasnetwork.org/blog/archives/5129
У рамках проекту ECAS буде проведена ознайомча експрес-сесія, на якій місцеві художники (наприклад, відеохудожники, артисти, музиканти, саунд-продюсери, дизайнери тощо) зможуть представити свої роботи і познайомитися з членами фестивалю ECAS, а також представником британського журналу The Wire. Щоб взяти участь у сесії, необхідно попередньо заповнити невелику заявку за цим посиланням (нижче).
УЧАСНИКИ СЕСІЇ
Крістіан Холінгстетер (Insomnia ı Тромсе, Норвегія)
Мет Шульц & Ґоша Плиза (Unsound ı Краків, Польща)
Натан Будзинський (The Wire ı Лондон, Великобританія)
Ніколас Верінк & Caра Лауземис (Cimatics ı Брюссель, Бельгія)
Олівер Баурхенн & Таїса Реплянська (CTM Festival ı Берлін, Німеччина)
Сюзанна Нідермайер (ORF musikprotokoll im steirischen herbst ı Грац, Австрія)
Томас Думке & Йоанна Шлаудербах (Cynetart ı Дрезден, Німеччина)
Тім Терпстра (TodaysArt ı Гаага, Нідерланди)
Вістартс Гаілітіс & Zaне Датава (Skaņu Mežs ı Рига, Латвія)
Відома вже більше десяти років група з Відня відіграє в Києві новий альбом 2013-го року, відразу після свого австрійського туру. «Абстракціоністи від музики», культове тріо продовжує нелегкий шлях синтезу року, джазу та електроніки, створюючи складні оригінальні структури інтелектуальної музики і вражаючи слухачів великою кількістю і різноманітністю звукових деталей.
Починаючи з самого першого релізу, Radian випускають свої альбоми на всесвітньо відомому американському лейблі Thrill Jockey, що говорить само за себе. Їх приймали такі імениті фестивалі, як Frameworks Festival, SONAR, Musikprotokoll, OFF, MUTEK, вони грали на SKIFі у Пітері і в московському Актовому Залі – їх знають і люблять усі, хто хоч щось тямить в прогресивній музиці. Живі виступи Мартіна Брандльмаєра, Штефана Немета і Джона Нормана незмінно зачаровують аудиторію глибиною музичного полотна і несподіванкою прийомів, часто здається, що це чиста імпровізація на незліченних мікрорівнях.
Преса про Radian:
“… група з вражаючи оригінальною щільностю та текстурою”. Ben Ratliff, The New York Times
“Radian посилює мікрокосм звукових деталей та перетворює їх в бризки білого шуму, тонкі, як фольга, та щільні, як кольчуга”. Philip Sherburne, XLR8R
“… піднімає пост-рок до езотеричної сутності”. David Sheppard, BBC
Мабуть, одна з найнезвичайніших за звучанням груп сучасності не втомлюється радувати уважного слухача все новими і новими музичними шедеврами, поєднуючи ембієнт, рок і джаз і в той же час заперечуючи причетність до всіх цих стилів.
Kammerflimmer Kollektief грають музику, яка пливе між точністю і свободою, викликаючи емоції і пристрасті, вводить у стан медитації. Поціновувачі говорять про неї так: “Здається, її написали дріади. Про ліс. Прямі стволи, переплетені гілки, небо в просвітах, – вона потужна, багатошарова, іноді до педантичності гармонійна. Але в піснях лісу завжди можна побачити його темну сторону. Скрип дерев, що переходить у вереск невідомого. Намагаєшся втекти – ліс плутає твої шляхи, манить своїм півмороком … Ліс завжди закінчується різко. І тиша. ”
З моменту свого заснування Томасом Вебером у 1996 році група випустила вже 9 альбомів, і ми сподіваємося випустить ще не один. Не пропустіть їх можливо єдиний концерт у Києві!
Шведське тріо TAPE ще з 2000 року змішує поп-музику, експериментаторство і мінімалізм – їх звук отримав визнання на міжнародному рівні і являє собою щось унікальне. Брати Андреас і Йоган Бертлінги разом з Томасом Халонстеном створюють цілі маленькі симфонії з різноманітних електронних звуків, що пронизані неймовірно мелодійною лірикою. Над своїми найостаннішими записами група працювала в студії на одному зі шведських островів, і неповторна атмосфера цього місця надихнула музикантів на особливу емоційність та чуттєвість звучання. В Україні TAPE гратимуть вперше і представлять треки зі свого нового альбому, який планують випустити у 2013 році.
Sisters — це Raphael Rogiński, один з найцікавіших джазових гітаристів в Польщі, що виступає разом з turntablist-чемпіоном DJ Lenar. Співпраця цих музикантів полягає в зв’язку двох стилів музики: альтернативний turntablism зіткнувся з авангардом на електрогітарі. Це імпровізації на стику джазової інструментальної музики та динамічної обробки електронних та хіп-хоп семплів. Sisters розсувають межі реальності і переміщають слухача у світ мрій та чистої сюрреалістичної фантазії.
Aндрій Кириченко – народився в 1976 в місті Харкові, Україна. Музично активний з 1991 як учасник рок-групи. У 2000 Андрій створює Nexsound records як платформу для видання сучасної музики з України. З 2004 Андрій – крос-жанровий експериментальний музикант, що об’єднує акустичну і цифрову естетики, шум і мелодії. До теперішнього часу під всіма псевдонімами Андрій видав близько 50 альбомів на таких лейблах як Spekk/Японія, Staalplaat / Нідерланди, Ad Noiseam/Німеччина, Zeromoon/США, Bip-hop, Neo-ouija, та ін. Спільні роботи з Francisco Lopez, Kim Cascone, Martin Brandlmayr, Anla Courtis, Sara Lunden, Jeff Surak, Kotra, the Moglass і др.; реміксований такими музикантами, як Frans de Waard/Goem, Frank Bretschneider, Andreas Tilliander/Mokira, Mikael Stavostrand, Scanner, Brian Lavelle, Marcus Maeder і ін. У 2006 номінований Qwartz electronic music awards в двох категоріях “Відкриття” і “Найбільш обіцяючий музикант” і нагороджений в категорії “Відкриття”. У 2006 – 2007 куратор міжнародного фестивалю *Деталі Звуку*, Київ. Куратор українського журналу про сучасну музику *Гуркіт*. Учасник української експозиції на 52-му Венеціанському біенале.
Крістіан Фогель – композитор, музичний продюсер і саунд-художник, відомий у всьому світі своїми експериментальними сетами і живими виступами. Він народився в Чилі, виріс у Великобританії, кілька років провів у Женеві, співпрацюючи з швейцарським хореографом Жілем Жобіном і створюючи електронно-музичні композиції для його постановок сучасного танцю, після чого переїхав до Берліна, де й живе дотепер. За 20-річну кар’єру в авангарді європейської електронної музики було відзначено його видатні роботи в області написання авангардних композицій для сучасного танцю, кіно і саунд-арту, а досягнення у розвитку стилю мінімал-техно було визнано ще в середині дев’яностих років.
Справедливо отримавши звання «продюсер продюсерів», Крістіан зробив ремікси для таких музикантів, як Radiohead, Maximo Park, Chicks on Speed і Том Йорк, і в той же час його роботи для швейцарських студій сучасного танцю були високо оцінені за свою делікатність і увагу до деталей. Крім того, Крістіан успішно виступає на сцені і пише пісні, як показують його досвід співпраці з Джеймі Ліделлом в колективі Super_Collider або нетривала участь в групі Night Of The Brain в якості вокаліста і гітариста. Весь цей час він зберігав завидну відданість техно-музиці, старанно підтримуючи зв’язок з Mille Plateaux, Novamute і Tresor. Після тривалої перерви від танцполу в 2012 році Крістіан видав зловісний постапокаліптичний запис “The Inertials” на Shitkatapult, який викликав довгоочікуване повернення техно в клуби.
Паралельно із заняттями музикою Крістіан досить активний і в наукових заходах. Він підготував і провів ряд семінарів і симпозіумів, а саме: 1st Kyma International Sound Symposium (Барселона, 2009), Dialog: Sound and Movement (GVASessions, Женева, 2011), LiveConnections Workshop (Electron Festival, Женева, 2011) та Club Glop ( Барселона, 2009). Він також презентував різні дослідження і новації на таких заходах, як RedBull Music Academy (2001/2010/2011), Kyma International Sound Symposium (2009, 2010, 2011), Sound and Music Computing Conference (Барселона, 2010). Крістіан Фогель має ступінь в області музики 20-го століття від університету Сассекса, де він навчався у Джонатана Харві і Мартіна Батлера. Він справжній музикант-модерніст 21-го століття.
Музика берлінця французького походження Девіда Летелье, який виступає під псевдонімом Kangding Ray, відображає його багатий досвід участі в різних групах в якості гітариста і барабанщика. Його електроніка – це біт, особливим чином накладений на атмосферні звукові ландшафти у композиціях, що розвиваються дуже повільно. Девіду вдається поєднувати звук машин і реальні інструменти, переплітаючи їх з шумами, ефектами, басами і польовими записами, отримуючи на виході сухе техно з темною текстурою і вдало балансуючи між експериментальної та клубною музикою.
Один із флагманів найвідомішого берлінського лейбла Raster-Noton, зі своїми виступами Kangding Ray наробив галасу по всій Європі, приїжджав до Москви і Кракова, літав у Токіо і Нью-Йорк. Пропустити його живий перфоманс було б щонайменше недалекоглядно, адже невідомо, чи доведеться йому ще коли-небудь побувати в Україні.
Незважаючи на правила музичної традиції Ян Єлінек будує колажі з крихітних фрагментів звуку, які він видобуває зі знайдених семплерів, магнітофонів, мультимедіа-програвачів та інших пристроїв запису. Ян Єлінек часто працює зі звуковими петлями і модуляцією сигналу, що змінюють суть музичного твору, тому чітко визначити первісне джерело його звуків майже неможливо. Наприкінці 90-х років XX століття він почав випускати свої роботи під псевдонімами Farben і Gramm. Протягом останніх років Ян Єлінек випустив сольні проекти під своїм ім’ям та співпрацював з різними митцями, як то художниця Сара Моріс або німецький музикант, письменник та діджей Томас Майнеке, працював з імпровізованим матеріалом груп Computer Soup, Triosk тощо, розробив декілька аудіовізуальних виступів з відео-художником Карлом Клімом для Центра Помпіду в Парижі, а разом з Хано Ляйхтманом та Ендрю Пеклером створив тріо Groupshow. У 2008 Єлінек запустив лейбл faitiche як платформу для власних експериментів зі звуком, який вже випустив 10 релізів.
Гриша Ліхтенбергер успішно розпочав свою музичну кар’єру в 2009 році зі своїм дебютним EP ~ treibgut ununbium на німецькому лейблі Raster-Noton. У способах самовираження він, однак, не обмежується тільки музикою: інсталяції, відео, звук, живопис та малюнки – це все його інструменти. Починаючи з 2006 року, після переїзду до Дюссельдорфа, Гриша вирішив переглянути художній розвиток з нуля, він фокусується на самому процесі створення мистецького твору. Тепер його іменують «німецьким музикантом-філософом», «мислителем від авангардного саунду», «надією інтелектуальної електроніки».
Не проґавте!
Assimilation Process звучить по-цифровому енергійно, футуристично, грубо і нерівно, його звучання темне і сферичне. Новий проект Штефана Зенфа (він же Noize Creator) ввібрав всі види музичних впливів, яким він піддавався протягом багатьох років музичної творчості. Його виступ – це балансування між експериментальною музикою для прослуховування і сучасними ритмічними структурами для танцю. Інтенсивність цього проекту заснована на контрасті польових записів і звуків, оброблених у цифровий спосіб. Аналогові записи, уявні саундтреки і різкі звуки по-новому постають у виконанні Assimilation Process.
В 2006 році Дмитро Ніколаєнко започаткував проект, який є спробою дослідження музичного аспекту естетики та футуризму середини двадцятого століття, з метою інтерпретації у сьогоденному культурному контексті.
Технічно та стилістично це “musique concrète” колажі з шумів, лупів та фрагментів різноманітних звуків електро-акустичного походження, маніпуляцій з магнітною плівкою.
В 2010 році лейблом “Nexsound” був виданий дебютний міні-альбом “Loops and Cuts Soup”.
Tenpoint- це колектив київських митців Максима Побережського та Олексія Тищенка, які займаються інтерактивним цифровим мистецтвом та виступають наживо зі своїми візуальними роботами у таких заходах, як фестиваль “Деталі звуку”, фестиваль “Квітну” (експериментальний фестиваль електронної музики), ГОГОЛЬFEST тощо, а крім того є співзасновниками та віджеями серії вечірок KIEVBASS, що стали місцем зустрічі для вибагливої української аудиторії та демонстрації сучасного електронного звуку у поєднанні з сучасним візуальним мистецтвом.
Власний стиль Tenpoint має звукову форму, часто з провокаційним змістом. Поєднання оповіді з абстракцією також є важливим компонентом.
У якості команди візуальної підтримки Tenpoint співпрацювали з такими музикантами, як Extrawelt, Scorn, Sex in Dallas, Goldie, Tobias Schmidt, Juno Reactor, Esthetic Education, Dakha Brakha, Shpongle, Hallucinogen, Controlled Weirdness, Distance, MRK1, Neil Landstrumm, VEX’D, DMX KREW, Ottosiderspunk, Kalbata, iTAL Tek, Tim Exile, SCANONE, Radioactive Man, Cursor Miner, Jerome Hill, Elemental, Noyeahno, Warlock, DARQWAN, Kotra, Dunaewsky 69, Andrey Kiritchenko, Valta, Minikin, DJ Feelaz, Nôze і багато інших.